Інформація для батьків

Кроки до професійного самовизначення

1. Спостерігати за інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями пам’яті, уяви сина (дочки).

2. Прислухатися до їхніх відчуттів, бажань, інтуїції.

3.Визначити професійний напрямок, або кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння та працевлаштування.

4.Шукати якнайбільше інформації про цей напрямок, професії, знайомитися з людьми, які їх представляють.

5.Спробувати знайти можливість для спостережень дитини за діяльністю спеціалістів.

6. Визначити фізичні характеристики та психологічні якості, необхідні для кожної з цих професій.

7.„Приміряти” на свою дитину ці види діяльності. 

8.Скласти список суттєвих можливостей професій (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня, тощо), та складнощів (високе навантаження, ненормований робочий час, значне фізичне навантаження, тощо) і допомогти проаналізувати сину (дочці) їх, співвіднести з життєвою метою, очікуваннями, мріями. Порівняти, зважити всі „плюси” й „мінуси”.

9.Зробити остаточний вибір.

10.Розпланувати кроки до бажаного, продумавши й запасний варіант та впевнено разом йти до мети.

Познайомтесь з типовими помилками підлітків в ситуації вибору професії для того, щоб їх уникнути :

Поділ професій на «престижні» і «непрестижні».

Ототожнення навчального предмета з професією.

Перенесення ставлення до людини на професію.

Спонтанний вибір лише під чиїмось впливом.

Неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.

Вибір під впливом певних обставин.

Сім батьківських заповідей

Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...

Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.

Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

Усвідомте: для дитини зроблено не все.

Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.